Ясна зоря з неба впала,
Ще й росичков божов стала.
А з росички веселичков,
З веселички ж ще й кирничков.
В ній Пречиста Христа купала,
У лелію вповивала.
У васильки положила,
На барвінку постелила.
У зірници колисала,
У Єгипет утікала.
Ще й у лісі спочивала,
З леду огня викресала,
З сніжку сьвічку усукала,
У місяця ночувала.
Сего жиди дізналися.
До місяця питалися:
"Ти місяцю, ти королю,
Продай, продай Христа Бога!"
"О не продам, проклятущі,
Ще й на всіх вас пархи пущу."