Мене оточують сірі люди,
Я відчуваю їхні погляди, вони усюди.
Мене оточують живі мерці,
Частиночку життя стискаю в кулаці.

Вони існують серед нас,
В депресії і в аутизмі, проходить їхній час.
В злиденному суспільстві ще ти живий?! –
І переконую себе – я не такий!

Стиснулось горло, крик німий,
Я серед них, я ще живий!

Останні кроки до провалля у пітьму,
Боюсь між ними я себе знайду!