Вона любила його до нестями,
Вона нічого не сказала мамі.
Вона так боялась, вона так раділа,
Але в душі одна сльоза лила...

Приспів:
Дівчина, яка не знала щастя,
Так хотіла з неба впасти,
Доторкнутись до землі...
Але, на жаль, так швидко і нещасно
Сама зашкодила собі...

Коли вона чула його ім’я,
Очі в неї блищали, як вода.
Вона так боялась, не признавалась,
Що в неї серце вогнем розвивалось.

Приспів

Одного ранку на серці стало тісно
І вона зрозуміла, що стало пізно.
Вона стояла біля вікна і дивилась в небо, як літає він
І не вона... не вона... не вона літала з ним.