Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Моя чорна птаха
Так легко злітає з плеча
Всю ніч наді мною кружляє
І в чорних очах
Бачу відблиски місяця
З вістря меча
Моя чорна птаха
Клює із порожніх вічниць
Де всіяне поле самими кістками
І небо темніє в очах
Від злих чорних птиць
Моя чорна птаха
Дзьоб мочить у свіжій крові
Всіх тих
Хто навіки лишився лежати
В цій теплій гіркій і зім’ятій
Розрив-траві
Бачити зорі
Ходила Ївга
Тіло
Сонце
Вовки
Рахманський Великдень
Чорна птаха
Погост