Тепло долонь гарячих

А я запитала в вітру,
Чому все отак здійснилось.
Прийшло у життя не звідки,
І в нікуди розлилось.
А вітер моє благання
Лиш холодом обіймає,
І тільки сумне мовчання
У відповідь лунає.

Приспів:
А я не можу жити,
Коли тебе не бачу.
Як тяжко розлюбити
Тепло долонь гарячих.

А я запитала в неба,
Чи зможу усе забути –
І те, що уже не треба,
І те, що не повернути.
А небо мені сказало, –
Такого не забувають,
Любові завжди замало,
Коли її розбивають.

Приспів