Із-за гори камняної голуби літають

Із-за гори камняної голуби літают,
Не зазнала розкошоньки – вже й літа минают! (2)

Запрягайте коні в шори, коні молодії,
Поїдемо доганяти літа молодії.

Гнали, гнали та й догнали на кленовім мості:
– Ой верніться, літа мої, до мене хоч в гості!

– Не вернемось, не вернемось, не вернем ніколи,
Та й було нас шанувати, як здоров’я своє.