Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Горіла липка, горіла,
А під нев мила сиділа,
Горіла липка і сосна,
Дівчина гарна, як весна.
Горіла липка, горіла,
А під нев мила сиділа,
Іскорки на ню падали,
А дітки за нев плакали.
Білі голівочки не плачте,
Зелену липку загасьте,
А дітки воду носили,
Зелену липку згасили.
Горіла липка, горіла,
А під нев мила сиділа,
Горіла липка і сосна,
Дівчина гарна, як весна.
Горіла липка і сосна,
Дівчина гарна, як весна.
Думи мої, думи мої
Чом дуб не зелений
Вечір надворі
Гуде вітер вельми в полі
Не щебечи, соловейко
Повій, вітре, на Вкраїну
Ой ти, дівчино, з горіха зерня
Чом, земле моя
Чорнявая Іванка
Чорнії брови, карії очі
Місяць на небі
Дивлюсь я на небо
Там, де Ятрань круто в’ється [1]
Чорноморець
Їхав козак за Дунай
Горіла липка
Стоїть гора високая
Зашуміли ліси
Ніч яка місячна
Біда польку спокусила [1]
Там, під Львівським замком [1]
Як ішов я з Дебречина