Повій, вітре, на Вкраїну

Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув карі очі,
Повій, вітре, опівночі.

Повій, вітре, тишком-нишком,
Над рум’яним білим личком,
Над тим личком нахилися,
Чи спить мила, подивися!

А як мене вже позабула
І другого пригорнула,
То розвійся край долини,
Не вертайся з України!..

Вітер віє, вітер віє,
Серце в’яне, серце мліє.
Вітер віє, не вертає,
Серце з жалю завмирає.