Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Не щебечи, соловейко,
На зорі раненько,
Не щебечи, малюсенький,
Під вікном близенько.
Твоя пісня дуже гарна,
Ти гарно співаєш,
Ти щасливий – спарувався
І гніздечко маєш.
Ти лети, співай тим людям,
Котрі веселяться,
Вони піснею твоєю
Будуть забавляться.
А мені такая пісня
Душу роздирає,
Гірше б’ється моє серце,
Аж дух завмирає.
Думи мої, думи мої
Чом дуб не зелений
Вечір надворі
Гуде вітер вельми в полі
Не щебечи, соловейко
Повій, вітре, на Вкраїну
Ой ти, дівчино, з горіха зерня
Чом, земле моя
Чорнявая Іванка
Чорнії брови, карії очі
Місяць на небі
Дивлюсь я на небо
Там, де Ятрань круто в’ється [1]
Чорноморець
Їхав козак за Дунай
Горіла липка
Стоїть гора високая
Зашуміли ліси
Ніч яка місячна
Біда польку спокусила [1]
Там, під Львівським замком [1]
Як ішов я з Дебречина