Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Вечір надворі, ніч наступає,
Вийди дівчино, серце бажає. (2)
Ой вийди, ой вийди, як виходила,
Промов словечко, як говорила. (2)
Не вийду, козаче, не вийду, соколю,
Бо я свої ніжки, та й приморожу.
Не бійся, дівчино, не бійся морозу,
Я ж твої ніжки в шапочку вложу.
Вечір надворі, ніч наступає,
Вийди дівчино, серце бажає. (2)
Думи мої, думи мої
Чом дуб не зелений
Вечір надворі
Гуде вітер вельми в полі
Не щебечи, соловейко
Повій, вітре, на Вкраїну
Ой ти, дівчино, з горіха зерня
Чом, земле моя
Чорнявая Іванка
Чорнії брови, карії очі
Місяць на небі
Дивлюсь я на небо
Там, де Ятрань круто в’ється [1]
Чорноморець
Їхав козак за Дунай
Горіла липка
Стоїть гора високая
Зашуміли ліси
Ніч яка місячна
Біда польку спокусила [1]
Там, під Львівським замком [1]
Як ішов я з Дебречина