Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Чом дуб не зелений?
Чи туча розбила.
Козак невеселий,
Бо лихая година.
Ой як мені, мати,
Веселому бути?
Любив я дівчину, –
Посватали люди.
Ой, жалю, мій жалю,
Гіркий мій печалю,
Розкрай моє серце
...
Думи мої, думи мої
Чом дуб не зелений
Вечір надворі
Гуде вітер вельми в полі
Не щебечи, соловейко
Повій, вітре, на Вкраїну
Ой ти, дівчино, з горіха зерня
Чом, земле моя
Чорнявая Іванка
Чорнії брови, карії очі
Місяць на небі
Дивлюсь я на небо
Там, де Ятрань круто в’ється [1]
Чорноморець
Їхав козак за Дунай
Горіла липка
Стоїть гора високая
Зашуміли ліси
Ніч яка місячна
Біда польку спокусила [1]
Там, під Львівським замком [1]
Як ішов я з Дебречина