Стоїть гора високая

Стоїть гора високая,
Та під горою гай, гай, гай,
Зелений гай, густесенький,
Неначе справді рай.

Під гаєм в’ється річенька,
Як скло, вода блищить, блищить,
Долиною широкою,
Кудись вона біжить.

Край берега у затишку
Прив’язані човни, човни,
Там три верби схилилися,
Мов журяться вони.

До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна, весна,
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!..