Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Ой не цвіти буйним цвітом,
Зелений катране.
Тяжко-важко на серденьку,
Як вечір настане.
Ступай, коню, ступай, ворон,
З гори кам’яної
До тієї дівчиноньки,
Що чорнії брови.
Як не схочеш, дівчинонько,
Дружиною бути,
То дай мені таке зілля,
Щоб тебе забути.
То дай мені таке зілля,
Щоб тебе забути.
Думи мої, думи мої
Ой чого ти, дубе
Сонце заходить
Чого мені тяжко
За думою дума
Дивлюсь я на яснії зорі
Безмежнеє поле
Сміються, плачуть солов’ї
Вечір надворі
Вперед, Металіст!
Розпрягайте, хлопці, коні
Учітеся, брати мої
Дивлюсь я на небо
Зацвіла в долині червона калина
Зоре моя вечірняя
Така її доля
Лічу в неволі
Ой не цвіти буйним цвітом
Од села до села
Реве та стогне Дніпр широкий
Дума Волоха
За байраком байрак
Мені однаково
Гей, літа орел
Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Заповіт