Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди...
Цілуй, цілуй, цілуй її,
Знов молодість не буде!
Цілуй, цілуй, цілуй її,
Знов молодість не буде!

Ти не дивись, що буде там,
Чи забуття, чи зрада, –
Весна іде назустріч нам,
Весна в цей час нам рада.
Весна іде назустріч нам,
Весна в цей час нам рада.

Загине все без вороття,
Що візьме час, що люди,
Погасне в серці багаття
І захолонуть груди.
Погасне в серці багаття
І захолонуть груди.

І схочеш ти вернуть собі,
Як Фауст, дні минулі,
Та знай, боги над нас скупі,
Над нас глухі й нечулі.
Отож цілуй, цілуй її,
Знов молодість не буде!