Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Гей, літа орел, гей, літає сизий
Та попід небесами;
Гей, гуля козак, козак запорожець
Степами і ярами.
Чи танцювать, то й ушкварить,
Аж земля трясеться.
Заспіває – луна піде,
Аж лихо сміється.
Горілку, мед не чарками –
Поставцем кружляє,
А ворога, заплющившись,
Ката, не минає.
Гей, нема в нього ані оселі,
Ні саду, ні ставу...
Степ і море козакові; скрізь шлях битий,
Скрізь нам буде слава!
Думи мої, думи мої
Ой чого ти, дубе
Сонце заходить
Чого мені тяжко
За думою дума
Дивлюсь я на яснії зорі
Безмежнеє поле
Сміються, плачуть солов’ї
Вечір надворі
Вперед, Металіст!
Розпрягайте, хлопці, коні
Учітеся, брати мої
Дивлюсь я на небо
Зацвіла в долині червона калина
Зоре моя вечірняя
Така її доля
Лічу в неволі
Ой не цвіти буйним цвітом
Од села до села
Реве та стогне Дніпр широкий
Дума Волоха
За байраком байрак
Мені однаково
Гей, літа орел
Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Заповіт