Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Учітеся, брати мої!
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Свого не цурайтесь:
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають,
Чужії люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконешній
Веселого дому.
Обнімітьте ж, брати мої,
Найменшого брата,
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати!
Благословіть дітей своїх
Твердими руками,
І діточок поцілуйте
Вольними устами!
І забудеться срамотна
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній,
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
Думи мої, думи мої
Ой чого ти, дубе
Сонце заходить
Чого мені тяжко
За думою дума
Дивлюсь я на яснії зорі
Безмежнеє поле
Сміються, плачуть солов’ї
Вечір надворі
Вперед, Металіст!
Розпрягайте, хлопці, коні
Учітеся, брати мої
Дивлюсь я на небо
Зацвіла в долині червона калина
Зоре моя вечірняя
Така її доля
Лічу в неволі
Ой не цвіти буйним цвітом
Од села до села
Реве та стогне Дніпр широкий
Дума Волоха
За байраком байрак
Мені однаково
Гей, літа орел
Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Заповіт