Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Мандрує осінь жовтою дорогою,
І лущаться каштани на гіллі,
І в далині, за синьою тривогою
Курликають вечірні журавлі.
Приспів:
Каштани падають, каштани падають
У пригорщі осінніх вечорів,
А я пригадую, а я пригадую
Лиш ту весну, коли тебе зустрів.
Тремтить зоря над липами багряними,
І пахне сад, мов у степу полин,
Прийди до мене сивими туманами,
Чи срібним літом бабиним прилинь.
Приспів (2)
І вже зозулі відкували ранками,
Аж до весни замовкли солов’ї.
Лиш об дорогу спілими каштанами
Раз по раз б’ються спогади мої.
Приспів (2)
А я пригадую, а я пригадую
Лиш ту весну, коли тебе зустрів...
Гілка калини
Усе це дари Божі
Віночок українських пісень
Колиска яворова
Ой, хмелю ж мій, хмелю
Гей зі Львова до Мукачева
Рости, рости, черемшино [1]
На Вкраїні сурми грають
Соколи, соколи
Доки є на світі пісня
Над горами
Коні на вигоні
Тихий Дунай
Там на ставі
На вулиці сурма грає [1]
Там десь далеко на Волині
Не пора, не пора
Рушив потяг в далеку дорогу
Каштани падають
Ой у лісі, на полянці