Вовкулака

Вийма виє вовкулака
Лютим виттям серед ночі.
В темнім лісі хижим знаком
Світять очі, вовчі очі.

І від виття завмирає
Звір і птиця в темнім лісі.
В хижій люті потопає –
Вовче сонце – ясен місяць.

Чому виєш вовкулака
Чому люттю очі світять.
Знаю, сірий, то від жаху,
Що один у темнім лісі.

Та недовго вовкулаці
В темнім лісі лютувати,
Та недовго сіромасі,
Виттям спокій розтинати.

Лють розлита по усюдах
Вовчим виттям серед ночі.
Повернеться в лютих кулях
Тих, що згасять вовчі очі.

Повернеться сухим колом
Шкура на якій напнеться
Якщо плещеш лють довкола,
Нею сам і захлинешся.