Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Він меня спонукав до розпусти
І все шепотів мені: "Проню, послухай!.."
Він обійняв меня і лилася брехня
Мені прямо у лівеє вухо.
Добра хвея вві сні говорила мені,
Що до нього довіри не має,
Бо коли говорить, що у грудях шкварчить,
Сам в цей час бутерброд наминає...
Вже до церкви дійшло, та лихе принесло
Мою тітку, котра присягалась,
Що кузина моя, – кралька-Галька, змія,
З ним ще тиждень тому заручалась...
Він хотів утекти, та йому відійти
Не дали мої любії гості,
Узяли під пахви, і побачили б ви,
Як літав мій Орьол Голохвостий.
Про банкрутство не чула й не бачила я,
Як мій сизий орьол приземлявся,
Тільки в татка мого із чуприни його
Клок волосся на пам’ять зостався
Він меня спонукав до розпусти
І все шепотів мені: "Проню, послухай!.."
Він обійняв меня і лилася брехня
Мені прямо у лівеє вухо...
Балада про козака Грицька
Блажен той муж
Вересень
Віддайте мову
Небо України
Бабине літо
Вовкулака
Грай, кобзарю
Лист султану
Козацькая доля
Дюнкерк
Блюз
Київська Русь
Зірка Мономаха
Здрастуй, дім
Чортомлик
Батьківська колискова
Прости ж мене, господи
Тост за пісню
Величальна Данилу Галицькому
Арія Проні
Із полону
Коні не винні