Гей-гу, гей-га – таке то в нас життя:
Наплечники готові – прощай, моя рідня.
Сьогодні помандруєм – не знаємо самі
Де завтра заночуєм: чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га – чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га.

Прапор червоно-чорний це наше знамено:
Червоне – це кохання, а чорне – пекла дно.
Усі дівчата знають пекельні барви ці –
Забути їх не можуть, чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га – чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га!

А як прийдеться стати зі зброєю в руках,
Бандера поведе нас – замає гордо стяг:
І сипнемо сто-тисяч у зуби сатані,
А решта люциперу – чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га – чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га!

А як попадеш в пастку чи зловишся на дріт,
На всі питання ката давай один одвіт:
Що до ОУН належиш – і батько наш Євген –
І слава залунає далеко ген-ген-ген...
Гей-гу, гей-га – далеко ген-ген-ген...
Гей-гу, гей-га.