Ранішня Бусова

Трави чаруючі зашепотіли в полі,
Вітром приручені, хиляться до землі.
Ой Дажбоже у високих травах,
Спить у колисці із листя,
Наш Великий Боже, Золотаве Сонце.

Світлії обрії ген-ген за хмарами, гой.
Непоходимі ще луки Сварожії.
Ой просинайся, наш Великий Боже,
Дай твоїм променем вмитись,
День новий почати в Золотавім Сонці.

Гой просинайсь, гой просинайсь, Боже!
Гой просинайсь, гой просинайсь, Боже!
В золотавім Сонці.