Шуміли ліси і діброви

Шуміли ліси і діброви,
Шумів густий зелений гай,
На грудь мою сльоза скотилась,
Останній раз сказав: "Прощай".

"Прощайте, ліси і діброви,
Прощай, гуцульська сторона,
Прощай, старенька рідна ненько,
Прощай, дівчинонько моя".

Бувало, з вечора до рання
Тримав дівча я на руках.
Тепер із вечора до рання
Тримаю кріса на плечах.