Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
"Ой чого ти, дубе,
На яр похилився?
Ой чого, козаче,
Не спиш, зажурився?"
"Гей, мене чарують
Зорі серед ночі.
Не дають заснути
Серцю карі очі.
Гей, лети, мій коню,
Степом та ярами,
Розбий мою тугу
В бою з ворогами".
Думи мої, думи мої
Ой чого ти, дубе
Сонце заходить
Чого мені тяжко
За думою дума
Дивлюсь я на яснії зорі
Безмежнеє поле
Сміються, плачуть солов’ї
Вечір надворі
Вперед, Металіст!
Розпрягайте, хлопці, коні
Учітеся, брати мої
Дивлюсь я на небо
Зацвіла в долині червона калина
Зоре моя вечірняя
Така її доля
Лічу в неволі
Ой не цвіти буйним цвітом
Од села до села
Реве та стогне Дніпр широкий
Дума Волоха
За байраком байрак
Мені однаково
Гей, літа орел
Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Заповіт