Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась.
Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти.
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою...
По діброві вітер виє
Ой чого ти, дубе
Сонце заходить
Тече вода в синє море
Євшан-зілля
Зоре моя вечірняя
По садочку ходжу
Лічу в неволі
Садок вишневий коло хати
Закувала сива зозуля
Бандуристе, орле сизий
Реве та стогне Дніпр широкий
У туркені, по тім боці
Ревуть, стогнуть гори-хвилі
За байраком байрак
Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Заповіт
Restourant