День відходить

День відходить кудись поквапившись,
Вечір, тиша, тебе нема.
І в рояля холодні клавіші,
Білі-білі немов зима.

Три зорі мов тугі бемолі,
Три тополі мов до-ре-мі.
І в тенетах німого болю
Я один при отій зимі, отій зимі.

Сині тіні в снігах митарствують,
Небо наче сріблястий грот.
Над душею всевладно царствують
Дивні очі зелених нот.

В білій тиші в лице зорію,
Кожен порух її ловлю.
І тобою забуте грію,
Захололе пташа люблю.

Три зорі мов тугі бемолі,
Три тополі мов до-ре-мі.
Три зорі мов тугі бемолі,
Три тополі мов до-ре-мі.
Три зорі мов тугі бемолі...