Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Од вікна й до ставу, над сади і сліди,
Проспівало лютаве, із очима води.
Буде сана мосанна у майбутній землі
І слова словосяйні, що надійдуть самі.
Вже і сніг засвітив мадонни годин
І слід залишили один.
Побіжу по ньому з рушницею,
Обернеться рушниця на палицю,
Сліди заведуть у високе жито,
Буде жито поволі меншати,
А серед жита новорічна ялинка,
І я біля неї маленький.
Квіти у росі
Ти втретє цього літа зацвітеш
Із янголом на плечі
Ти не маєш довкола свічадонька жодного...
Я так довго мовчав
Відшукування причетного
День відходить
Не відаю де...
Пречисті голоси...
Од вікна і до ставу...
Насниться тобі...
Літо
Я запитаю тебе в темряві...
Дерев’яна зозуля...
Татку, а троє дерев...