Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Я запитаю тебе в тямряві
Про те коли випада сніг,
І в кожного мого слова
Буде луна як провалля.
Крізь прочинену браму
З подвір’я ступить світло
Босоніж на стежку,
Щоб назавжди відійти від нас. (2)
Але буде видно і в темряві,
Що в тебе втікаюча...
Але буде видно і в темряві,
Що в тебе втікаюча... тінь.
Квіти у росі
Ти втретє цього літа зацвітеш
Із янголом на плечі
Ти не маєш довкола свічадонька жодного...
Я так довго мовчав
Відшукування причетного
День відходить
Не відаю де...
Пречисті голоси...
Од вікна і до ставу...
Насниться тобі...
Літо
Я запитаю тебе в темряві...
Дерев’яна зозуля...
Татку, а троє дерев...