Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Дерев’яна зозуля
У старому годиннику,
Відкує усамітнення час,
Розчихнеться яблуня
Од важкої роси.
Ти од криниці вертатимеш
Із порожніми відрами.
Квіти у росі
Ти втретє цього літа зацвітеш
Із янголом на плечі
Ти не маєш довкола свічадонька жодного...
Я так довго мовчав
Відшукування причетного
День відходить
Не відаю де...
Пречисті голоси...
Од вікна і до ставу...
Насниться тобі...
Літо
Я запитаю тебе в темряві...
Дерев’яна зозуля...
Татку, а троє дерев...