На рівні вишень

Заглядає в вікна
Чорна гілка вишні.
Може – тіні довші.
Може – щось не вийшло.
Сутінки тримають таємницю ночі.
Щось тебе лякає.
Чогось я не хочу.

Приспів:
Я заберу свої ключі
Ми два квартали відмовчим
Слова відпустимо у вирій.
Між нами рівно нічия.
І ніч сама вже не своя,
Хоч ти у темряву не віриш.

Пам’ять, наче море –
Корабель чи ліжко.
Ми вже не пливемо –
Просто ходим пішки.
Більше не літаєм –
Лиш на рівні вишень.
Може – сил немає.
Може – щось не вийшло.

Приспів

Поряд – ще не разом.
Більше не розказуй оповідок ночі –
Я тебе не хочу.
Танці під зірками,
Вірші між рядками.
Все давно минуло –
Я тебе забула.

Приспів