Я хотів одарити тебе теплом
Та тільки промінь у серці згаснув
Я хотів подолати вселенське зло
Та замість цього посіяв власне
Я бажав почути присмак зваги
Та сталося так що не зміг
Я чекав від цієї зими наснаги
Та вранці розтанув сніг

Все йде як повинно
За тобою нічого окрім потрощеного скла
Шукати провинних
У тому що життя обминає тебе стороною
У тому що життя твоє тільки застуджений біль
(Твоє щастя зламало кулак об відчинені входи)
У тому що життя твоє б’ється в відчинені входи

Я вважав що наступить божевілля
Та замість прийшов кінець
Сподівався рани загоїти сіллю
Та міряв терновий вінець
Розчиняв свої спогади у сумлінні
Топив свої хворі думки
Намагався зранку прокинутись сильним
Але прокидався сліпим

Все йде як повинно
І немає нічого окрім безпорадного "ні"
Чекай як погине
Твоє незрадливе бажання на хтивім вогні
Твоя надвечірня самотність що знищує дні
Прикмета твоя тричі плюнути в очі надії