Південного вітру обличчя (наживо)

Ти любиш цю землю зігріту
І сонце, що тихо встає.
Обличчя південного вітру
Так схоже мені на твоє.
В якому, не знаю, столітті
Був завжди, був скрізь і ніде,
Південного вітру обличчя
Крізь ніч я побачу і день.

Не знаю, зустрінемось де ми,
Чи в пам’яті літа згорим,
Назустріч лиш вітер південний,
Блукає він шляхом моїм.
І хто він, цей вітер, і звідки?
Куди за собою він зве?
В обличчі південного вітру
Впізнаю я тільки тебе.

Цей вітер такий старовинний
З далеких-далеких країн,
Шепоче молитви руїнам,
Щоб встали вони із руїн.
І я на шляху того вітру
Іду і згораю в вогні.
Повернешся ти непомітно,
Щоб глянути в очі мені.
Повернешся ти непомітно,
Щоб глянути в очі мені.

Ти любиш цю землю зігріту
І сонце, що тихо встає.
Обличчя південного вітру
Так схоже мені на твоє.
І хто він, цей вітер, і звідки?
Куди за собою він зве?
В обличчі південного вітру
Впізнаю я тільки тебе.
Куди за собою він зве?
В обличчі південного вітру
Впізнаю я тільки тебе.