Ой хмариться, туманиться!
Дрібні дощі йдуть!
А молоді жовнярики мед горілку п’ють.

П’ють горілку, ще й наливку,
Їдять ягідки!
Та ще й собі споглядають на чужі жінки!

Шабелино! Шабелино! Шабелино!

Чужа жінка як ягідка!
Як вишневий цвіт!
А ти ж мені, шабелино, зав’язала світ!

Візьму ж тебе, шабелино,
Та й за гострий край!
Пущу ж тебе, шабелино, в глибокий Дунай!

Шабелино! Шабелино! Шабелино!

Плавай, плавай, шабелино!
Вчися плавати!
А я піду молоденьку жінку шукати!

А як собі молоденьку
Жіночку знайду!
То я ж тебе, шабелино, на гак зачеплю!

Шабелино! Шабелино! Шабелино!
Шабелино!