Наш Андрійко

Наш Андрійко, пан-хазяїн, в полі жито виростив,
Щоб зібрати урожай багатий, він найняв робітників.

Для Андрійка зерно – дуже ловке, вистражданнеє,
А робітникам байдуже: це ж бо зерно не своє!

– Чом, Андрійку, ти сумуєш, звечора не жартував?
– Зганьбили пшеницю тую, краще б сам її зібрав!

А ті школярі-студенти тільки їли, гуляли...
То професори-доценти їх такому навчили!