Василько-чабан

Наш Василько гарно чабанує –
На сопілку вівцям виграває:
– Вівці мої, вівці мої безмовнії,
Ну хоч побекайте до моєї мрії!

Поїхав Василько та до Києва,
Та й заграв він можновладцям пузатим:
– Вівці мої, вівці мої безмовнії,
Ну хоч побекайте до моєї мрії!

Поїхав Василько та до села,
А селяни тільки очима: луп, луп!
– Вівці мої, вівці мої безмовнії,
Ну хоч побекайте до моєї мрії!

А як ліг Василько в домовину,
Та зібрались друзі його мовчазні...
– Вівці мої, вівці мої безмовнії,
Ну хоч побекайте до моєї мрії!