Не стій, любцю, під віконцем, але йди до хати

Не стій, любцю, під віконцем, але йди до хати,
Упало ми веретінце, не мож го подати.
Не стій, любцю, під віконцем, не толоч отаву,
Та не роби мамци шкоду, а мені неславу.
Тікай, любцю, з-під віконці, не валєй ні в біду,
А як мама лєжут спати, тогди д тобі війду.
Тікай, любцю, з-під віконці, не соромоти мні,
Не поглядай оченьками, з хати не луди ні.