Та коби ми ни вечурки та й не вечорниці

Та коби ми ни вечурки та й не вечорниці,
Нарубав би-м мамці дровець та занюс водиці.
Нарубав би-м мамці дровець та й ісклав у шорек1),
Ни раз будеш утікати, дівко, поза всоєк2).