Понад горами

Він вийшов в темряву з-за грат,
Де смерть серед забав.
Невинний сонця-вітра брат
Він правди не шукав.

Його чекав пустий вокзал
І темрява в очах,
Холодна ніч, яку він знав
І світлий день у снах.

Йому не вистачало слів
І бракувало крил,
Вини його нема у тім,
Що повертається назад він.

Приспів:
Понад горами у далечінь
Лине шлях нестримних мрій,
Він повернеться, а з ним прийде
Сонце з гір і новий день.

Він знав закони тих, хто мав,
А ще закон вовків,
Він віри їх не визнавав,
А свою загубив.

Він був боявним, не ховав
Ні сліз, а ні життя,
Та плакав він, коли настав
Той день, коли він волю втратив.

Приспів

Коли він бачить ніч у снах
І сонце із-за грат,
Жалю нема в його очах,
Він знає воля знову прийде.

Приспів (2)