А я хожу понад беріг, тєженько здихаю

А я хожу понад беріг, тєженько здихаю,
Бідна ж моя головочко, шо долі ни маю.
Журила си мати мною, єк риба водою,
Але мати уже в гробі, а я сиротою.
А никому так ни гірко, єк тоті сироті,
Силу свою виробила на чужі роботі.