Зоряні вовки

Стиглим зіллям, димом сизим
Стихла пісня. Ночі крила
Затулили, застелили ліс.
Закривавили, забили
Дві вовчиці, хижі, сирі,
Струнких олениць.
Мертвих кинули на плечі,
На вівтар знесли.
До зорі молились,
Після – зорями зійшли
Ті вовчиці в синє небо.
З тієй пори
В пітьмі лиш
Вони дорогу вкажуть.
Зоряні вовки.