Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Мертва чорна вода
Ще спить під товщею криги,
Бліде холодне сонце
Ще не дарує тепло.
Вітер,
Що приносить з собою
Холодний запах весни,
Нещадно кидає в небо
Чорне гілля,
Таке понуре,
Ламке
Пригинає його
До потемнілого талого снігу.
Ще один оберт
Вічного колеса,
Ще одна зграя птахів
Вертається на північ,
Ще одного життя
Подих.
Подих холодної чорної землі (Березень)
Прощання зі скорботними птахами осені (Жовтень)
Коли боги залишають свої смарагдові чертоги (Серпень)
Ніч зіткана зі снігу, вітрів та сивих зірок (Грудень)