Ти йдеш, весною закосичена

Ти йдеш, весною закосичена,
По зелен-травах молодих;
Сміється небо переливами
У морі квітів запашних.

Ти йдеш світами веселковими,
Дивуєш землю зорями,
Вустами ніжними, медовими
Цілунки сієш гронами.

Що є, що було – не забудеться,
Цілунки маками зростуть,
Коханням чистим, променистим
Весною знову зацвітуть!

Ти йдеш, весною закосичена,
По зелен-травах молодих;
Сміється небо переливами
У морі квітів запашних.