Бранець часу

І
Він загубив
Своє життя
У метушні
Та неспокою днів
Тепер
Він чекає
Але пізно
Час все спалив

Приспів:
Ніч переносить його невблаганно
У світ видінь, марень та снів
В пам’яті крутить забуті кадри
Із фільму старого змарнованих днів
Руки стиснуті кайданами долі,
А тюрма життя – його єдиний дім
І сірі дні минають поволі,
В того, хто вік свій прожив у пітьмі

ІІ
Він не знайшов
Спокою там,
Де вічна омана,
Де фальші отрута.
Зараз
Він в дорозі,
Та йому не дійти
До місця спокути

Приспів