На Горганах

Жереп, каміння і кедрові сосни,
Щемно шумить водопад,
Ми на Горганах, де золотом сонце,
Отже, у серці Карпат.

Звори, рештоки, круті серпантини,
Вітер гойдає росу,
Радість і щастя на рідні долини
Звідси я в серці несу.

Де ще почуєш кедрівок сварливих,
Синіх торкнешся небес?
Гір таких світлих, щедротних і милих
Більше ніде не знайдеш!

Квіти барвисті, загравні тумани,
Схилів казковий наряд...
Вік проживу – не забуду Горгани,
Я не забуду Карпат!