Серце-люстерце

Ой, серце-люстерце, чого ти здригнуло,
Сховалось, дитино, у груди?
Та ти не печалься за тим, що минуло
Печалься за тим, що не буде.

Минуло все, давно минуло,
За днями дні, за роком рік
І перехрестя тих доріг, –
Давно у леті, все заснуло.

І тільки десь дзвенять світи,
Мов зорі з марева нічного
Та я не я і ти не ти.
І є усе й нема нічого.