Та й ходила та й Валюша

Та ой ходила та (і)й Валюша тихо й по горі
Та й гонила же селезеника тихо й по воді.

– Та й гіля, гіля, селезенику, тихо по воді.
Прибудь, прибуді, мій батеньку, тепер же ко міні.

– Та ой рад би я, дитя же моє, до тебе прибудь,
Та й насипано же сивої землі на руки міні.