Виють вітри по Кубані

Виють вітри по Кубані, виють, завивають,
Чорні хмари в кучу гонять, горе навивають.

Смутні зори полихнули по рідному краю,
Стан козачий розтравили, як орлину стаю.

Брат піднявся проти брата, сини – проти батька.
Порушена, розметана слава наша, братко.

По Сибіру й за кордоном стонуть козаченьки,
В рідних хатах і станицях правять воріженьки.

Мали землю, мали долю, та все це пропало.
Злі вороги загубили, та й волі не стало.