Ой як кликнув пан отаман, а ми всі прибули

Ой як кликнув пан отаман, а ми всі прибули:
Не журися, Україно, сини не забули.

Веди, батьку отамане, на ворога в поле –
Заглядати смерти в очи і жити на воли.

Україно, Україно, ми вже за горами,
Утікає ворог лютий перед бунчуками.

Слава тобі, отамане, слава Україні,
В тебе слово, у нас послух – і ми самостійні.