Ой у полі верба, а з-під неї йде вода

Ой у полі верба, а з-під неї йде вода,
Гей, там дівчина пізно воду брала, дівчина молода.

На доріжку глядить, аж доріжка курить.
Гей, там їдуть стрільці, стрільці січовії на конях вороних.

А що іден під’їжджа, до дівчини морга:
– Гей, ти, дівчино, мила чорнобрива, напій же мені коня.

– Не великий ти пан, напій же си сам,
Гей, зимна роса, а дівчина боса, ніженьки зросить собі.

– На Вкраїні бував і по світу блукав,
Та ще такої гордої дівчини у вічі не видав.