Ой нагнувся дуб високий

Ой нагнувся дуб високий
Понад став;
Ой по тобі жаль глубокий позістав.
Жовкне, в’яне дуб високий
Тут, то там,
Ти далеко – світ широкий,
А я... сам...
Ой дивлюся, як щорана
Дуб ся гне...
Чи часом тобі, кохана,
Жаль мене?
Листя в’яне, ворон кряче,
Сірі дні...
Кажуть люде, що ти плачеш
По мені.