Ой зацвила черемха, зацвила

Ой зацвила черемха, зацвила ярим цвітом,
Там прощався та й стрілець січовий з білим світом.

Там прощався та й стрілець січовий з слізоньками,
Що не буде кому прокопати йому ями.

Що не буде тіло козацького кому схоронити,
Буде тіло чорне гайвороння розносити.

Що не буде труни тисової зготовити,
Буде тіло чорне гайвороння розносити.

Як почула теє березонька, зашуміла,
І стрільчика вона січового пожаліла:

– Спи, стрільчику, спи, січовий, спи, мій сину,
А я тебе буду доглядати, як дитину.